Теми огляду:
“Власть денег” у редакційній статті розповідає про свої економічні індикатори: “Хочете вірте, хочете – ні, але криза вже позаду. Співпадіння, але минулого тижня заяви про покращення ситуації в економіці пролунали і в США, і в ЄС, і в Україні. Тисячам звільнених фахівців радіти поки що зарано – мова йде лише про те, що економічне падіння досягло певного дна. І все ж таки, за всіма зовнішніми ознаками помітно, що життя налагоджується. Турфірми змогли заповнити всі чартерні рейси до морів на травневі свята, у Києві ввечері у хорошому ресторані важко знайти вільний столик.
- “Власть денег” у редакційній статті розповідає про свої економічні індикатори – рівень споживання пива та горілки.
- “Тиждень” пише про те, що від початку цього року відплив капіталу з України сягнув понад 5 мільярдів доларів.
- “Корреспондент” розповідає, як українські підприємці розбігаються від податків, що зростають, у Чехію, Росію та навіть Білорусь.
- Часопис також розповідає про нову моду серед молодих, забезпечених і освічених українців – не дивитися телевізор.
Можна радіти і з улюбленого індикатора “Власти денег” – офіційного рівня споживання пива. У березні він зріс на 33% у порівнянні із лютим, а у травні, за попередніми даними, зрости ще на стільки ж. І справа тут не тільки у сезонності та перемозі Шахтаря у кубку УЄФА. У погані часи в Україні народ масово переходить на горілку. Трохи збиває з пантелику те, що і її споживання зросло на 19%, але тут, як кажуть експерти, “рівень зростання падає.” Просимо вибачити нас за такі індикатори, але ж не урядовій статистиці вірити?” – пише “Власть денег.”
“Тиждень” у статті “Капітальна недостатність” пише про те, що від початку цього року відплив капіталу з України сягнув 5.2 мільярдів доларів, а стрімке скорочення інвестицій у вітчизняну економіку може поглибити рецесію:
“Зарубіжні кредитори, які за часів бурхливого зростання української економіки без вагань надавали позики вітчизняним підприємства, за перших ознак нестабільності відмовилися від подальшого кредитування, ускладнивши рефінансування боргів.
Неможливість розрахуватися за позиками та дефіцит ліквідності (спричинений, зокрема, падінням попиту на українську продукцію на іноземних ринках) поставили низку компаній на межу дефолту. Багатомільярдні виплати компаній і банків за зовнішніми боргами збіглися у часі зі зростанням дефіциту балансу товарів і різким скороченням виручки підприємств-експортерів. Результат – від початку року відплив валюти з країни сягнув 5.2 мільярдів доларів.
Аби пом’якшити наслідки скорочення притоку капіталу, держави стимулюють розвиток внутрішнього ринку. Є кілька механізмів стимулювання внутрішнього попиту, до яких вдаються розвинені держави. Один із них – знизити податкове навантаження на бізнес та населення. Однак наша держава змушена діяти інакше. Виконання головного фінансового плану під загрозою зриву, і уряд Тимошенко (кандидата у президенти) лише посилюватиме податковий тиск, аби профінансувати соціальні видатки у повному обсязі напередодні виборів,” – пише “Тиждень.”
“Корреспондент” у статті “Термінова евакуація” пише про те, що українські підприємці розбігаються від податків, що зростають та від урядової кампанії з “вибивання” платежів у Чехію, Росію та навіть Білорусь: “Ще пів року тому Володимир, який просив не називати його прізвище, був успішним українським підприємцем. Тепер він не менш успішний, але чеський підприємець. Вивести свою компанію з України його змусила не економічна криза, а пресинг податківців, який постійно посилюється.
“Постійні запрошення до податкової із проханнями сплатити або більше податків, або сплатити наперед, або ж взагалі внести якісь благодійні платежі ледве не довели мене до банкрутства. При тому, що борг із ПДВ збільшувався у геометричній прогресії,” – розповідає Володимир. Він додає, що через кілька місяців подібних проблем його чеські партнери самі запропонували надати допомогу у реєстрації компанії у себе на батьківщині. Коли Володимир став власником підприємства у Чехії, він отримав можливість спокійно опікуватися бізнесом, не думаючи про побудову стосунків із податковими органами.
А на додачу до цього – має невеличкі податкові пільги строком на три місяці, право жити в країні впродовж одного року, а також безперешкодно пересуватися по всім державам Шенгенської зони. Коштувало це, за словами підприємця, трохи більше 5 тисяч доларів,” – розповідає “Корреспондент” історію “переїзду” українського бізнесу до Чехії, і додає, що подібні історії все частіше трапляються і у напрямку Росії, де оподаткування бізнесу на 20% менше, ніж в Україні, і навіть Білорусі, де новий бізнес може бути звільнено від податку на прибуток строком на 5 років.
Крім того, у статті “Телевізора. Net” “Корреспондент” розповідає про нову столичну моду серед молодих і забезпечених українців – не дивитися, і навіть не мати телевізора: “Не вмикати телевізор – а відтак, оберігати себе від того, щоб не очікувано засмутитися - чи від чергової бійки у Верховній Раді, чи від краху літака в Індонезії, серед багатьох представників молодого покоління стає так само модно, як і регулярно качати прес у спортзалі. Розчаровані діями української влади молоді співвітчизники стають такими ж аполітичними, як і їх батьки, що жили в СРСР.
Телевізор, без якого і надалі не можуть жити більшість українців, для молодих та забезпечених перетворюється на непотріб, який тільки збирає пил у квартирі. Лише за останні два роки число українців у віці від 12 до 34, які хоча б раз на тиждень вмикали телевізор, скоротилося на 5%. Кількість українців, які щоденно дивляться телевізор понад 2 години від 2004 до 2007 року зменшилося на цілих 10% - із 55% до 45%. А за 2008 рік вітчизняні телевізійники втратили ще 2.5% аудиторії,” – пише “Корреспондент,” і нагадує європейську тенденцію, коли телевізор дивляться, переважно, літні люди із невисоким рівнем освіти, тоді як решта дізнаються новини з Інтернету та радіо.
Источник http://www.bbc.co.uk/ukrainian