Тема: Собор на крові

Собор на крові — 2006

Жанр: документалістика
Режисер: Ігор Кобрін
Сценарісти: Ігор Кобрін, Євген Шафранський
Тривалість: 10 серій по 30 хвилин.

Фільм розповідає про український національно-визвольний рух ХХ століття.
Серіал "Собор на крові" вперше всебічно і неупереджено розповість глядачеві трагічну історію українського національно-визвольного руху у боротьбі за соборність і самостійність своєї Батьківщини в період з 1919 по 1949 роки. Ця боротьба розглядається у фільмі як частина загальноєвропейської історії. Адже Коновалець і Мельник, Бандера и Шептицький, Боровець і Шухевич жили і діяли в складній ситуації грандіозного геополітичного конфлікту гітлерівського Рейху, сталінської радянської імперії та Західних демократій. Такий підхід дозволяє зрозуміти і осмислити підґрунтя подій і вчинків у загальнолюдському розумінні, а не з тієї чи іншої зашореної традиційними стереотипами точки зору.

Створено під патронатом Українського інституту національної пам’яті.

Завантажити з треккера

Заколебали вы с этим трекером. Дайте в СтронгДС

Сообщение от Паша

Заколебали вы с этим трекером. Дайте в СтронгДС

Чем вас не устраивает трекер?

я потому и попросил аплодера на трекере что не могу через дс раздавать... скорость минимум

Сообщение от Lanos

цікава стаття :




«СОБОР НА КРОВІ» хроніка на тлі геополітики


10-серійна сага про національно-визвольний рух в Україні (1919-1949) з 13 серпня стартує на каналі "1+1".

Практично і сьогодні Україна не має автентичної, написаної не в кабінетах чужинських столиць національної історії. Аксіоматичний погляд на нашу історію, схожий, радше, на "Повчання", формувався не тільки в Кремлі, а й у Вашингтоні, Берліні та Лондоні, Парижі та Стамбулі... Будь-де, але не на київських пагорбах. Деякі, навіть досить вдалі, спроби (як, наприклад, канадського українця Ореста Субтельного, Ярослава Грицака, Мирослава Поповича) прочитання її з українофільських позицій потонули в небажанні значної частини наукової еліти, та й інтелігенції, власне, ідентифікувати себе з тією ж таки державою. Позиції цілком нормальної, як для інших націй, але чомусь - не для українців, яких із давніх-давен "модно" звинувачувати у всіляких страшних "ізмах".

Майже все XX століття Україна перебувала в епіцентрі європейської геополітичної шахівниці. Всілякі колонізатори та зайди формували свій, заміфологізований і вкрай політизований, образ українців, роблячи все для того, аби вони відчували себе пішаками, яких можна і треба з цієї шахівниці скинути. Протягом багатьох десятків років ми вважалися не суб'єктами, а об'єктами історії. Правду кажучи, не тільки з чиєїсь вини, а й через власну недолугість, через "брак власного політичного ідеалу" (Дмитро Донцов).

Навіть сьогодні будь-який учитель чи викладач (залежно від політичних поглядів та уподобань) може втокмачувати молодому поколінню "своє" власне прочитання національної історії. Різновекторних підручників і посібників із грифом "затверджено" й "рекомендовано" надруковано безліч, і кількість їх лише зростає.

…Особливо "постраждав" від ідеологічних штампів радянської епохи національно-визвольний рух. Навіть доступ до архівних матеріалів не дає цілісної картини. Бо ж документи писалися окупантами і подавали, властиво, їхній "неупереджений" погляд.

У такій ситуації дуже важливою подією стає широка всеукраїнська трансляція документального серіалу "Собор на крові" (виробництво студії "Телекон" і телеканалу "1+1", режисер Ігор Кобрин, автори сценарію - Ігор Кобрин, Євген Шафранський). До речі, очікується безпрецедентна за обсягом глядацька аудиторія, бо ж майже одночасно з показом на телеканалі "1+1" фільм демонструватиметься - вже з 11 серпня - на багатьох телеканалах у більшості регіонів України (на жаль, не надійшли заявки від Донецької і Луганської областей).

Ігор Кобрин дуже влучно відзначив: "Коли країна має дві історії - це роздвоєння. Необхідно зрушити суперечки з мертвої точки, але ж 90% населення нічого не знає про історію національно-визвольного руху і сприймає заміфологізований її варіант. Ми намагалися бути толерантними, викладати факти, не ображаючи нікого".

"Відомо, що за часи влади окупантів найбільше постраждала українська історична наука... Ми навіть в освітніх закладах маємо декілька підручників історії. І сьогодні суспільство розділене, ми не маємо єдиної історії для молодої держави, яка будується. Автори фільму вибрали цікаву форму - не агресивної подачі у відстоюванні якоїсь однієї позиції, а дуже спокійної, яка змушує думати людей, котрі сумніваються, і навіть тих, котрі категорично не сприймали цього матеріалу", - відзначив на презентації фільму заступник директора Українського інституту національної пам'яті Роман Круцик.

Саме унікальна документальна хроніка, вдале використання елементу детективу (це, мабуть, данина попереднім фільмам "Телекону" в жанрі розслідування - "Фіалка терору" про "постріл" Каплан у Леніна, "Пастка" про "Молоду гвардію", "След кровавый стелется..." про таємницю вбивства Миколи Щорса), подання матеріалу на тлі грандіозного конфлікту країн "західних демократій" та двох тоталітарних потуг - нацистського Рейху і сталінського Радянського Союзу (зі зміною партнерів-союзників) дозволяє осмислити події і підґрунтя вчинків лідерів національно-визвольного руху: Євгена Коновальця і Андрія Мельника, Степана Бандери і Тараса Бульби-Боровця, отця Августина Волошина і Романа Шухевича…

Прем'єра документального фільму "Собор на крові" проходитиме під патронатом Українського інституту національної пам'яті в рамках суспільно-просвітницької акції "Єдина держава - спільна історія". І вже на початку вересня відбудеться круглий стіл із залученням відомих істориків, філософів, політологів, журналістів та суспільних діячів України.

"Дзеркало тижня" № 29 (658)
11 - 17 серпня 2007 року.

Обязательно делать это сейчас? Неужели не понятно, что сейчас такие исследования ведут к ГРАЖДАНСКОЙ войне?