Тема: Кращє і не скажеш!

ЗАМОРСЬКІ ГОСТІ

Прилетіли на Вкраїну
Гості із Канади.
Мандруючи по столиці,
Зайшли до райради.
Біля входу запитали
Міліціонера:
— Чи потрапити ми можем
На прийом до мера? —
Козирнув сержант бадьоро.
— Голови немає.
Він якраз нові будинки
В Дарниці приймає. —
Здивуванням засвітились
Очі у туриста.
— Ваша мова бездоганна
І вимова чиста.
А у нас там, у Канаді,
Галасують знову,
Що у Києві забули
Українську мову. —
Козирнув сержант і вдруге. —
Не дивуйтесь,— каже. —
Розбиратися у людях
Перше діло наше.
Я вгадав, що ви культурні,
Благородні люди,
Бо шпана по-українськи
Розмовлять не буде.

Добавлено через 2 минуты
Мова і язик
Розмовляє наша мова
З Руським Язиком.
- Мы с тобой,- Язик говорить,-
Не в ладах живем.
Опечален мой двуглавый,
Мой родной орел
Тем, что ныне в Украине
Мало русских школ.
Малышей русскоязычных
Надобно беречь.
Ты же знаешь, как их портит
Народная речь.
- Отакої ! – каже Мова.
- Я ж сестра твоя,
То чого ж російським діткам
Шкодитиму я?
І чого ворогувати
Мові з Язиком?
- Да пойми, - Язик говорить,-
Речь же не о том.
Ты же знаешь, сколько русских
В Украине есть.
И других русскоязычных
Всех не перечесть…
- А вони, - питає Мова,-
Звідки прибули?
Ми сюди їх вербували
Чи за чуб тягли?
Чом твої російськомовні
Прагнуть увесь час,
Щоб не стали їхні дітки
Схожими на нас ?
Від столиці України
До найдальших сіл
Все ставало менше й менше
Українських шкіл...
- Ну так что ж ? – Язик питає. –
Я для всех родной.
Я – Тургенев, Достоевский,
Пушкин и Толстой.
- Не хвилюйся , - каже Мова.-
Ми шануєм їх.
Ти поглянь на руськомовних
Діточок своїх.
Подивися на сучасну
Молодь у містах
Та послухай краєм вуха,
Що в них на вустах.
Що їм Пушкін? Що Тургенєв?
Що для них Толстой?
Та для них уже й Чапаєв
Більше не герой.
Знаєш, скільки тут про нього
Наплели гидот?
Петька, Анка і Чапаєв –
Брудний анекдот.
Про Тургенєва й Толстого
Навіть річ пуста.
Де ти бачиш їхні книги?
Хто тут їх чита?
Від еротики й порнухи
Аж тріщать ларки.
Все ж то творять доморослі
Наші “русаки”.
Ти у нас російськомовну
Пресу переглянь.
Чим натоптана й набита
Та газетна дрянь?
Уяви, що твій Тургенєв
Прочитав би те,
Що братва російськомовна
Про жінок плете,
Як смакує походеньки
Безсоромних дам.
Він сказав би : - Это мерзость!
Это стыд и срам.
- Ты права, - Язик промовив.-
Слушай мой ответ.
Мне от этих щелкоперов
Тоже жизни нет.
Прикрываясь русской речью,
Этот гнусный сброд
Растлевает и позорит
Мой и твой народ.
Говорю тебе по-братски,
Истину любя:
Ты, сестра, от этой мрази
Береги себя.
Защищайся, отбивайся,
А не то – капут:
И тебя они угробят,
И меня сожрут.
- Ну спасибі , - каже Мова, -
За такі слова.
Триста літ мене чавили,
Але я – жива,
Бо мене оберігає
Божа благодать.
Є прислів'я : Бог не видасть –
Свині не з'їдять.

Добавлено через 2 минуты
для вас красотульки

КРАСОТУЛЬКИ

У крамницях, у пивницях —
Дуськи, Муськи, Люськи.
Ти до них — по-українськи,
А вони — по-руськи.
Станеш глянеш: мамо рідна,
Господи мій, Боже!
Наяложене, патлате,
На чортяку схоже,
Стан свинячий, погляд вовчий
І усмішка кінська...
Нащо таким красотулькам
Мова українська?

Добавлено через 5 минут
КОЗАЦЬКИЙ КАНДИДАТ
Це вже вп'яте чи вдесяте
Сон мені приснився,
Що до мене Тарас Бульба
В гості сам явився
Зайшов такий зажурений,
Аж мало не плаче.
Я питаю: - Що стряслося,
Дорогий козаче?
- Україну, - каже Бульба, -
Треба рятувати.
Попросили запорожці:
- Іди в кандидати.
Там двадцятим чи тридцятим
Будеш претендентом
Переможеш супостатів,
Станеш президентом.
У твоїх порохівницях
Не відсирів порох.
Говори там правду в вічі,
Виступай на зборах...
Я скликаю парубоцтво
І пенсіонерів,
Викриваю чинодралів,
Корупціонерів.
Обікрали Україну
Нечисть і сволота,
А тепер до влади пруться,
Як чорти з болота.
І за те, що так правдиво
Я з людьми балакав,
Якийсь москаль у газетці
Мене обкалякав.
- Чому москаль? - дивуюся.
- Може, він з татарів?
- Він статейку, - каже Бульба, -
По-московськи вшкварив.
Газет же тут українських
Скоро вже не стане.
Ти послухай, що тут пише
Стерво окаянне.
"Бандеровец Тарас Бульба
Разумом не блещет.
Превозносит казачество,
На других клевещет.

Не имея документов
О дате рожденья,
Свое отчество скрывает
И происхожденье.
О делах его геройских -
Выдумки и враки,
Он с родными сыновьями
Затевает драки,
А старуху заставляет
Принести горелки
И, нажравшись, бьет посуду,
Горшки и тарелки.
Если сказанное выше
Для кого-то новость,
Пусть по Гоголю проверит,
Прочитает повесть".
Дочитав замітку Бульба,
Витяг самопала.
- Покажи мені ту нечисть,
Що таке писала.
Дай мені адресу точну,
Де сидять писаки.
Покажу їм, окаянним,
Де зимують раки.
Я упрошую Тараса
Заховати зброю,
Не вступати до двобою
З нечистю дурною.
Говорю: - Такі статейки
Звуться компроматом.
Ти скажи їм ще спасибі,
Що не криють матом.
Ти на виборах, козаче,
Облизня ухопиш,
Якщо свого конкурента
У багні не втопиш.
- Тепер мені, - мовив Бульба, -
Усе зрозуміло.
Така війна серед лайна -
Не козацьке діло.
Піду просить пробачення
Перед козаками.
Не хочу я з придурками
Битись кізяками.

Сообщение от Серьога

де "пошлость"? процитуйте!

ви в дитинстві "Перець" читали?

"Перець" не припомню, а вот Литературку - почитывала (последняя страница - юмор, это в более молодом возрасте, постарше - всю газету). Цитировать не буду, придется повторить все ваши посты в этой теме от первого до последнего слова.

Как вы не понимаете, что от подобным "творчеством" вы же сами дискридетируете и свой язык, и свою культуру. Ни один "москаль" не мог бы лучше охаять ваш национальный менталитет, чем это сделал аффтар этой "нетленки", ну и Вы заодно с ним.

Сообщение от supergood

"Перець" не припомню, а вот Литературку - почитывала (последняя страница - юмор, это в более молодом возрасте, постарше - всю газету). Цитировать не буду, придется повторить все ваши посты в этой теме от первого до последнего слова.

ОДНУ цитатку "пошлості"?

і для затравки

Павло Глазовий

Руськомовний депутат

Коментарі (4)
Коли в Радi у Верховнiй
Руськомовний виступа,
Ви прислухайтесь, шановні,
Що він меле й телiпа.
- Без единого Союза
Далеко мы не уйдем.
Жить не сможем без России,
Неизбежно пропадем...
- Виступайте на державній! -
Із гальорки хтось гука.
- Перестаньте придираться! -
Чути з іншого кутка.
А йому ж державна мова -
Непотрібна, зайва рiч.
Йому рiдна та, якою
Разговарівал Іллiч.
Проти вищого начальства
Вiн нiколи не ішов.
Що начальство iзрекало,
Те і вiн услід молов.
Не морочилась ніколи,
Твердолоба голова,
Українські чи російськi
Ті начальницькі слова.
Буде три державні мови
Чи чотири, чи одна, -
Ні тiєi, нi цiєї
Вiн не знатиме й не зна.
І його не мучить совість,
І - сумління не гризе...
Тож послухайте терпляче,
Ще чого він наверзе.
- Мы от наших оппонентов
Разных слушаем речей,
А живут они поддержкой
Иностранных богачей.
Потому они им служат,
Что живут за ихний счет! -
Зачекаймо ще хвилинку,
Доки вiн затулить рот.
Зачекаймо й запитаймо:
- А тепер повiдай нам,
За який і чий рахунок
Ти живеш на світi сам?
Ти продуктiв добру купу
Умегенюеш щодня.
Що ж у тебе - є корова,
Власні кури чи свиня?
Може, ти свиню зарізав
І насмажив ковбаси?
Може, з власного городу
Ти картопельку їси?
У народу від нестатків
Уривається терпець,
А у тебе на загривку
Ледь зійшовся комірець.
Ти Росію сильно любиш?
Безперечно, це не грiх,
Але хто ж тебе тримає,
Не пускає до своїх?
Залиши нам Україну,
Не тягни до росiян,
Можеш пупа надірвати,
Це ж тобi не чемодан.

Добавлено через 51 секунду
Павло Глазовий

Якось внук спитав маленький в бабусі своєї...

Коментарі (5)
Якось внук спитав маленький в бабусі своєї:
- Чом, бабусю, гумористи - майже всі євреї?
А бабуся так сказала: - Різні є народи,
Що євреї - гумористи, то все від природи.

Всяк єврей у цьому ділі здорово кумекa,
Він вам турка передражнить, чи хохла, чи грека.
Передражнить його мову з дурацьким акцентом,
Хай він буде чи міністром, а чи президентом.

Люди слухають, сміються та й мають потіху,
А єврея передражниш - буде не до сміху.
Він же тебе спаплюжить перед цілим світом,
Назве тебе "бандерою" і "антисемітом".

І наляпає на тебе стільки грязі й бруду,
Що не здереш і не змиєш до Страшного суду.
Не чіпляйся, голубчики, до їхнього брата,
Дражни хохлів і кацапів - вони, як телята...

Добавлено через 4 минуты
про мене :)

Кто шумєл?


В ресторані київськім
Питає директор:
- Кто шумєл здесь - контрольор,
Ревізор, інспектор? -
Кухар каже: - Ето тіп
В вишітой рубашкє
По-українскі мораль
Рєзал нашей Машкє.
Распєкал: "Ваш борщ такий.
Що не можна їсти".
- Розжірєлі, стєрвєци,
Націоналісти.

Добавлено через 10 минут
Павло Глазовий

Факти й аргументи

Коментарі (0)
- Кажуть, наших у Росії
Є мільйонів п'ять.

- А вони там по-російськи
Вміють розмовлять?

- Ну звичайно. Володіють
Мовами двома.

- Є там школи українські?
- Ні, таких нема.

- А Росія скільки руських
Дарувала нам?
- Їх в чотири рази більше,
Аніж наших там.

- Чи спокійно їм живеться?
- "Трєбуют" весь час,
Щоб по-руськи їхні дітки
Вчилися у нас.

А чому отак виходить
Пояснив один
Убеждьонно руськомовний
Вчений гражданін:

- Всем известно из древнейших
Письменних трудов
То, что Киев - зто матерь
Русских городов.

Ну, а кто же чаще русских
Поминает мать?
Зто следует бандерам
На заметку взять

Кухлик

Дід приїхав із села, ходить по столиці.
Має гроші - не мина жодної крамниці.
Попросив він:
- Покажіть кухлик той, що з краю.-
Продавщиця:
- Что? Чево? Я нє панімаю.
Кухлик люба покажіть, той, що з боку смужка.
- Да какой же кухлік здесь, єслі ето кружка.-
Дід у руки кухлик взяв і нахмурив брови:
- На Вкраїні живете й не знаєте мови.-
Продавщиця теж була гостра та бідова.
- У меня єсть свой язик, ні к чему мне мова.-
І сказав їй мудрий дід:
- Цим пишатися не слід,
Бо якраз така біда в моєї корови:
Має, бідна, язика і не знає мови.

Добавлено через 54 секунды
Суперечка


Матір звуть Елеонора, а батечка - Савка.
Синок у них підростає, ім'я йому Славка.
Батько щирий українець, мати - сибірячка.
- Нє говорі, - учить мати, - гавкаєт собачка.
Вєдь нє гавкаєт собачка, она, дєтка, лаєт.
Ето тєбє твой папаня язик засоряєт.
Сколько раз я говоріла: пожалєй рєбйонка!
Зачєм же ти уродуєш, дєлаєш подонка?
- Прошу cлова вибирати, - насупився Савка. -
Це ти мене зараз лаєш, а собака - ГАВКА!

Добавлено через 2 минуты
Наші хлопці


Іде вуйко Хрещатиком -
Приїжджа людина.
Запитує у зустрічних:
- А котра година?
Перехожі пробiгають,
Позиркують скоса.

Той рукою вiдмахнеться,
Той відверне носа.
А тут раптом двоє негрів
Вийшли з гастроному.
Один глянув на годинник:
- Зараз чверть на сьому.
Вуйко низько поклонився.
- Дякую, шановнi!
Значить, є ще у столиці
Україномовні.

Добавлено через 4 минуты
і скажіть що автор не геній?

Кошмарний сон


Подивишся передачі
Та різні програми
І думаєш: - Скільки ж можна
Дражнитися з нами?
Після кожної реклами,
Кожної об'яви
Тільки й чуєш: "Севастополь -
город русской славы".
Позавчора пізнувато
Я уклався спати.
Сплю і бачу: ніби привид
Пхається до хати.
Пика кругла, наче диня,
Оченята хитрі,
Нога в гіпсі і блотняцька
Кепка на макітрі.
- Ти чого це серед ночі? -
Питаю в прояви,
А він каже: - Собираю
Вещи русской славы,
Откудова эта шуба?
Кажу: - Із Полтави.
Пхає в сумку. - Значит, это
Шуба русской славы.
А откуда эта шапка?
Кажу: - Зі Сваляви.
Пхає в сумку. - Значит, єто
Шапка русской славы.
З шафи чоботи жіночі
Тягне за халяви.
- Итальянские? - питає, -
Значит, русской славы..
А откудова иконы?
Из какой державы?
- Із Києва.
- Киев тоже
Город русской славы.
Впакувався, сів до столу
Поїв "на халяву".
- Обожаю вареники -
Всерусскую славу!
- А откуда коньячишко?
Кажу: - З Балаклави..
- Так это же Севастополь,
- Город русской славы...
Видув пляшку. Лізе в ліжко...
До дружини Клави.
- Куди?! - кричу.
Это, - каже, -
Баба русской славы!..
Я злякався і проснувся.
Звідки ця химера?
Напевне я надивився
Передач про мера,
Який має біля моря
Русской слави дачу,
А ще хоче Севастополь
І Крим - на додачу.

Добавлено через 10 минут
Цілий рік студент провчився майже без просвітку
Та й приїхав відпочити до батьків улітку.
Вклала мати сина спати з дальної дороги.
— Що він тільки, — каже батько, — узува на ноги.
Обносився, обтріпався, посіклось на шкурки.
Колись отак узувались безпритульні вурки.

Взяв смолу він, дратву й шило ще й циганську голку,
Довів якось черевики синові до толку.
Син уранці підхопився, скочив на підлогу.
Що за диво? Не налазить черевик на ногу.
Батько збоку утішає: — Не журися, хлопче.
Нога в тебе чималенька, за півдня розтопче. —
Син хитає головою: — Думали б хоч трішки.
Нащо було зашивати нові босоніжки?

Впакувався, сів до столу
Поїв "на халяву".

Ага. Москали так и норовят на халяву пожрать. СерЬога, к справжним патриётам нужно с кошельком в гости ходить ? Спасибо шо предупредил.

- Обожаю вареники -
Всерусскую славу!

м-м-м.. Больная фантазия аффтара ? Или кляти москали прихватизировали национальный украинский продухт ?
Куда мир катиццо...

- А откуда коньячишко?
Кажу: - З Балаклави..
- Так это же Севастополь,
- Город русской славы...

Так ! Это город украинской славы ? Ага, помню, там пару бандеровцев недавно зубы оставили...
Достойная слава героям.

Видув пляшку. Лізе в ліжко...
До дружини Клави.
- Куди?! - кричу.
Это, - каже, -
Баба русской славы!..

Фрейд в гробу перевернулся :))))))))))

Я злякався і проснувся.
Звідки ця химера?

Блин, нарочно не придумаешь.
Аффтару срочно к психиатру !
И поклоников с собой захватить !

Добавлено через 6 минут
Морква на городi,
У саду бджола.
Жаба на болотi
Крила розвела.

Хоче полетiти,
Тихо каже "Ква!"
Але в небо взмити
Hе дає Москва.

Знають, знають хитрi
Клятi москалi
Те, що у повiтрi
Жаби - королi.

Що розкинув крила,
Мов зелений птах
Цiлий день парила б
Жаба в небесах.

Що могла б дiстати
Hавiть до зiрок,
Що створив лiтати
Жаб зелених бог.

Але щось тримае,
Тягне до трави.
Жаба точно знае -
То рука Москви.

В ней залiзнi пальцi,
Як кiльцем взяли.
I трима за яйця
Жабу москалi...

Кажуть, що не треба.
Кажуть: "Ти лайно".
Але смотрить в небо
Жаба все одно.

I хоча минають
Цi тяжки часи,
Досi заважають
Жабi руськi пси.

Годi, кляте стерво,
Золота Москва
Жаба ще не вмерла,
Жаба ще жива.

Жаба ще порине
В синю далечiнь,
Бо немає нинi
Краще жаб створiнь