“Контракти” у статті “Врятуються не всі” пише про те, що буде із проблемними українськими банками.

Часопис також подає інтерв’ю із директором представництва МВФ в Україні.
“Фокус” пише про складності “підліткового” віку гривні, а також вперше подає рейтинг перспективних професій.
“Контракти” у статті “Врятуються не всі” пише про те, що буде із проблемними українськими банками: “Поки що серед проблемних фінустанов – загалом їх від початку кризи 19 – приватним інвесторам продано тільки банки Національний кредит, Арма і Промінвестбанк. Банки Київ, Родовід банк і Укргазбанк стануть державними.
Доля інших 13 фінустанов залишається під сумнівом. Дотепер не вирішена доля Надра банку Укрпромбанку, що входять до двадцятки найбільших фінансових установ країни і є великими ощадними організаціями – загалом вони мають 15.4 мільярдів гривень вкладів фізичних осіб. Укрпромбанк нежиттєздатний, оскільки проблемна заборгованість у ньому становить 40% кредитного. За офіційними даними, рівень поганої заборгованості в Надра Банку поки що нижчий.
Дрібні проблемні банки держава рекапіталізувати не планує. У бюджеті на ре капіталізацію комерційних банків передбачено 44 мільярди гривень, і уряд не раз заявляв про те, що підтримуватиме лише системні банки, обсяг депозитів у яких становить не менше 1% від загального обсягу вкладів у фінансовій системі країни. У списку проблемних закладів, які поки що не знайшли фінансування, цим критеріям не відповідають 11 банків,” – пишуть “Контракти,” і роблять висновок про те, що ці банки, очевидно, будуть змушені завершити своє існування банкрутством.


День народження гривні


Якщо тиждень тому більшість українських часописів писали про “повноліття” України – з нагоди 18 річниці незалежності, то цього тижня “Фокус” подає погляд головного редактора журналу “Деньги.ua” Олександра Крамаренка на “підлітковий” вік української грошової одиниці – гривні, якій виповнюється 13 років.
У день свого народження гривня обмінювалася на долар за курсом 1 гривня 76 копійок: “Стабільні 1.76 гривні за долар приносили нам радість близько двох років – до 1998, коли національна валюта за шість місяців подешевшала у 2.5 рази. Після шоку 98-го гривня знову була стабільною 9 років – дві третини її нинішнього віку. Це досить довго, якщо згадати, з якою швидкістю зростали ціни. Частково це пояснювалося тим, що у гривню вірили. Але чудес не буває: за гіперстабільність національної валюти на тлі високої інфляції Україна заплатили чотирикратним зростанням зовнішнього боргу.
У 2008 році гривня вступила у підлітковий вік із всіма його проблемами та складностями. Курсову пожежу, що розпочалася близько року тому Нацбанк намагався загасити валютою зі своїх резервів. Проте гривню це не врятувало – її курс стрімко падав, і до лютого докотився майже до 10 гривень за долар. Звичайно, це був перебір, і гривня почала зміцнюватися. У травні, коли курс досяг магічної цифри 8, НБУ міг взагалі нічого не витрачати на підтримку гривні. У червні та липні за курсову стабільність Нацбанк розплачувався зростаючими викидами твердої валюти – за ці два місяці резерви зменшилися на майже 2 мільярди доларів. Курс це не втримало – він вже більше 8.5 гривень.
Урок зрозумілий: проти законів економіки грати можна, але виграти – ні. Не на диктофон боси з НБУ жаліються, що “згори” їх змушують утримувати гривню від падіння ціною масованих вливань із валютних резервів. 3.3 мільярда від МВФ, що надійшли на початку серпня, і ще 2 мільярди від нього ж, що мають надійти найближчим часом – це потужний аргумент у суперечці політиків із скупим Нацбанком. Ну, приблизно як хуліганистий підліток у день зарплати вимагає у батьків гроші на гральні автомати. Хоча попереду зима, і гроші треба було б заощадити на нові чоботи,” – пише у “Фокусі” Олександр Крамаренко.


Найретинговіші професії


“Фокус” також вперше подає рейтинг найперспективніших професій: “Країна економістів та юристів – це про Україну докризову. Звільнення, падіння виробництва, і, як наслідок, переоцінка подальшого розвитку.
Все знову повернулося на нульову позначку, і показники потрібності людських ресурсів зокрема. Тепер успіх буде визначатися не модністю професії, а її перспективністю,” – пише “Фокус,” і подає список із 20 спеціальностей, які, на думку авторів часопису, вже незабаром будуть перспективними в Україні.
У перші десятці – продавець, IT-шник, інженер з автоматизації виробництва, маркетолог, інженер комунального обслуговування, агро інженер, технолог з виробництва харчів, технолог побутового обслуговування, логістик та юрист із спеціалізацією у господарському праві.



http://www.bbc.co.uk/ukrainian/busin...urday_kk.shtml