Тема: Чи можливий в Україні дефолт і як повертати кредит МВФ?

Сообщение от Санёк

это всё понятно, вопрос один - что делать?

лично я не знаю. буду ждать пока нас силой не возьмут к России матушке, и будем мы получать зарплату в рублях, а статус будет автономной республики Украина

Сообщение от swich

мы по уши в дерьме - это факт
гос казна тратиться на нужные только покойникам памятники - это факт
нарушены дипломатические отношения с Россией, за что получили в бубен (про газ) - это факт
безработных становиться все больше - это факт
нет никакой Украинской независимости - это факт
мы все с вами ущербы - это тоже факт
план выхода из этой ситуации не кто не придумал, и даже не думал о таком - это факт

аминь.

Собственно этого и следовало ожидать.

Верно кроме "мы все с вами ущербы - это тоже факт" - не обобщай.




З.Ы. Пойду копить на личный кусок Украины, сад в гектар-другой посажу, пшеницы гектар 5-10, виноградники там... , в общем пахать надо

Сообщение от chim

Собственно этого и следовало ожидать.

Верно кроме "мы все с вами ущербы - это тоже факт" - не обобщай.




З.Ы. Пойду копить на личный кусок Украины, сад в гектар-другой посажу, пшеницы гектар 5-10, виноградники там... , в общем пахать надо

а почему не обобщать? не мы ли с вами болели за Прыщинко возле экранов телевизоров? не мы ли верили во всю ту лже-пропаганду? не мы ли позволили прийти к власти уродам? не мы ли не можем снять с поста президента, кабмин, и всю ту шушору? мы просто рабы. - факт

Займы международного валютного фонда и других международных институтций дают возможность Украине удерживать курс доллара и балансировать экономику. Но параллельно Украина наращивает долги, которые нечем будет покрывать.

"Пока МВФ и другие кредиторы будут давать нам кредиты, курс доллара будет держаться. Ситуация такова, что уже сейчас есть дисбаланс цен в Украине и в мире. Сейчас на доллар в Украине можно купить товаров меньше, чем в тех же США или Европе, в том же Египте, в конце концов. Не за счет налогов, а за счет ножниц цен. Будет очередное разочарование, очередной виток гиперинфляции. Уже не раз ведущие аналитики говорили, что может, лучше было бы признать технический дефолт, как было в 1998 году в России. Ведущие банки Украины до сих пор не дают кредиты и не восстановились, государственные банки тоже "лежат" и не дают кредитов как было до 2008 года. Сейчас ещё как-то за счет резервов и заимстованей, мы ещё может держать курс и платить по своим вечным долгам, наращивая свою долговую массу", - объясняет эксперт Алексей Лупоносов, руководитель проекта Украинский Банковский портал.

По мнению эксперта, наверное, было бы лучше один раз сказать стоп, объявить о своем техническом дефолте и это бы закончилось.

"Не откладывали бы мы свой этот конец до бесконечности. То есть рано или поздно, придет конец, и все отрезвеют и поймут, что есть огромный долг, который надо платить или реструктизировать его как-то. Это будет большое потрясение, потому что, если бы мы объявили дефолт два года назад, когда всё это только началось. У людей ещё были какие-то сбережения на руках, ещё люди были после относительной эры сытости и стабильности, у них были какие-то сбережения, дефолт можно было бы пережить. Через месяца два-три, мы бы опять пустились в рост. А сейчас мы только накапливаем долги, ни к чему хорошему это не приводит", - считает Лупоносов, передает ubr.ua.

"Есть большое количество накопленных долгов, которые надо будет отдавать. То есть произойдет крупнейший дефолт, так бы, можно было бы отделаться малой кровью. Мало того, что у нас курс вырастет, мы ещё всему миру должны. Дефолт сейчас откладывается, пока нам дают кредиты. Я не вижу, на сегодняшний день в Украине, возможности нарастить ВВП так, чтобы покрыть те долги, которые уже есть. У нас нет "Силиконовой долины" или развития высоких технологий, даже поезда и те у корейцев будем покупать к 2012 году и опять в долг", - резюмировал Лупоносов.

Банкер :: Новости банков Украины и СНГ > Финансовые новости > Эксперт: «Украине нужно объявить дефолт, пока не поздно»

При этом Тигипко отметил, что не располагает информацией о планах привлечь иностранных лоббистов для разрешения проблемного вопроса с МВФ.

"Про американских лоббистов не знаю, а то, что мы действительно зашли в тупик, – это точно", – сказал Тигипко.

Также Вице-премьер-министр отметил, что кроме вопроса о тарифах, все остальные вопросы по сотрудничеству с фондом согласованы.

Напомним, в среду появилась информация, что украинское правительство обратилось к американской лоббистской и консалтинговой компании APCO с просьбой помочь получить очередной транш от МВФ, который, в свою очередь, настаивает на необходимости повышения цены на газ для украинских предприятий коммунальной тепловой энергетики на 58% и для населения на 30%.

,

Сообщение от oldengremlin

украинское правительство обратилось к американской лоббистской и консалтинговой компании APCO с просьбой помочь получить очередной транш от МВФ

я правильно понял что мы готовы дать на лапу чтоб нам дали практически безвозвратный кредит?
20 лет назад мы были гордой нацией. если нужен был кредит, брали обрез и вывозили банкира в камыши... и получали кредит, не унижаясь откатами.

а щас вот как в анекдоте про горца:
- па, смотры какой часы у мэня - Ролэкс!
- гдэ взял?
- смэнял на кынжал!
- ой дурак..... Вот придет тэбэ плохой человэк, и скажет что имэл тэбя, твою маму, твою папу. Что ты йэму отвэтиш? Пол-шэстова?

Межбанковский валютный рынок, свернув торги, застыл в ожидании. В обменниках валюты на продажу нет уже несколько недель, а в госбанках несколько месяцев. Пульс обывателя замедлился перед падением. Добро пожаловать в пучину девальвации и гиперинфляции. Пастухи и скоморохи уже ведут нас, мы обреченно блеем, оправдывая их право на наше убийство.

Инфляция и девальвация. Я ненавижу эти слова с 1998 года. Я почувствовал их давящую силу в 1992-1995 годах, но тогда я верил, что это закончится, что это из-за ошибок предыдущих руководителей, что это проблемы роста и цена украинской независимости.

Но 1998 год подточил мою уверенность в завтрашнем дне и надежду, что этот come back не повторится. Поэтому 2007-2008 год я воспринял как неизбежную обреченность, регулярное сезонное обострение хронически больного человека.

А вся проблема в том, что диагноз и способы лечения данного заболевания известны и апробированы более зоркими и проницательными политическими режимами. Ведь именно гиперинфляция без оправданий и надежд, является основным источником брожения, недовольства, бунта и революций.

Политики и экономисты, которые разоряют свой народ, должны крепко помнить об этом. Не бывает будущего без стабильной валюты, когда невозможно спрогнозировать что будет с твоими накоплениями завтра. Когда нет надежды на государство и о твоей пенсии может позаботиться разве что негосударственный пенсионный фонд, потому как государство забиться исключительно о себе, здесь и сейчас.

Больше всего, после всех дефолтов и обнищания, меня рвут на мелкие части мнения «продвинутых экспертов», что обесценивание гривны и девальвация – это хорошо! И начинают притягивать свои умозаключения за уши абсурда.

Абсурд номер один

Поддержка отечественного производителя.

Нельзя поддерживать то, чего нет. Мы не производим одежду, обувь, предметы гигиены и роскоши, электронику и компьютеры, автомобили, топливо для них. Мы импортируем продукты питания или сырье для их производства, лекарства и т.д. Даже элитную тару для нашей водки мы везем из-за границы.

А самое главное, наш так называемый производитель, из-за врожденной рыночной жадности, тут же увеличит цену на свою продукцию, сославшись на рост курса, подорожание бензина и на засуху в пустыне Сахара. Проверенно уже не раз.

Абсурд номер два

Скажите, а вы не устали получать одну и туже сумму (эквивалент в долларах) при росте гривневой зарплаты? 2007 – 5000 гривен – $1000; 2011 – 8000 — $1000; 2013 – 10000-$ 1000? Я очень сильно устал! И устал слушать выдуманные оправдания о невозможности платить больше из-за выдуманного кризиса. Я уже не говорю о том, что работодатели догоняют и нагоняют эту сумму постепенно, что доллар и сам еще быстрее обесценивается из-за экономической политики Федерального резерва.

Поэтому я смеюсь над достижениями «Партии регионов», которыми козыряют их лидеры на предвыборных токовищах. У попередников пенсия была 500, а у нас 800! Но это те же $100 по нынешнему обменному курсу! Извините, за три года – это 35-42 доллара ( я о покупательной способности). Вот и получается реальный парадокс белок в колесе, бежим, стоя на месте, получаем больше – при этом беднеем. Бедными руководить проще, но не долго.

Абсурд номер три

Нужно обесценивать собственную валюту.

А мы что, покупаем или продаем на внешних рынках за гривны? Отнюдь – только доллары или евро. А они и так обесцениваются с огромной скоростью. Поэтому рост цен в мире неизбежен, нужно как-то оправдывать ежедневно растущую долларовую массу. Вся эта манипулятивная игра, направлена только на то, чтобы хоть как то поддерживать американский статус-кво. Но любой статус и любая историческая концепция со временем терпят крах.

Чтобы статус пешки поменялся на более благозвучный, нашему политикуму необходимо решиться на собственную игру, начав международную торговлю в национальной валюте. Хотя бы с нескольких процентов и с близлежащими соседями. А дальше посмотрим.

Абсурд номер четыре

Никто из экономических экспертов не просчитывает политические риски. Ненужная, регулярно падающая в цене национальная валюта не прибавляет оптимизма, патриотизма и веру в свое будущее и будущее своей страны. Успешная денежная единица – атрибут успешного государства и успешных граждан. В нынешних условиях – самый главный атрибут. У нас его нет – поэтому и нет государства. Управляемая бедность снова начнет уменьшать популяцию украинцев. Рожать перестанут (кстати, детские принадлежности мы тоже импортируем), а взрослые иммигрируют, чтобы получать реальную валюту на руки.

Абсурд номер пять

Экспортеры создают рабочие места и платят налоги.

Создают, но платят мало и в гривне. Раб не должен быть богатым и даже надеяться на улучшение. Налоги платят в оффшорных юрисдикциях. При первой возможности сокращают издержки – увольняют работников.

Абсурд номер шесть

Увеличивающийся внутренний рынок и спрос.

А с чего он будет увеличиваться, если население беднеет? Если малый и средний бизнес задавлен? Если арендные ставки привязаны к валюте? Если вырастут тарифы ЖКХ (по версии властей для населения мы импортируем газ и тоже в американском эквиваленте стоимости)? Если мы не обеспечиваем внутреннее потребление своим производством? Если у многих еще остались валютные кредиты (недвижимость, авто и т.д.)?

Именно поэтому я ненавижу слово инфляция и девальвация. И экспертов раздувающих фимиам политике экономического краха, самоубийственной беспомощности, заученного фатализма и нежелания инноваций путем самостоятельных, пусть и рискованных решений.

А с другой стороны я благодарен этой нехорошей болезни свободного рынка. Усталость от игры в догонялки все же настанет. Эффективность и заботу о своих подданных – никто не отменял. Гиперинфляция – мощный рычаг, заставляющий электоральные плиты прийти в движение. И именно это слово будет стоять в оглавлении некролога у политиков, обманувших надежды.

http://ua-banker.com.ua/articles-and...iticism/16644/

Огляд бізнесових тижневиків

“Корреспондент” подає ексклюзивне інтерв’ю із президентом України Віктором Ющенком, у якому той, зокрема, повідомляє, що за день обговорення відставки голови НБУ в парламенті, населення забрало із банків ще 3.5 мільярди гривень.

“Контракти” подають інтерв’ю із головою парламентського комітету з фінансів та банківської діяльності Миколою Азаровим, який подає своє бачення розвитку кризи, можливості дефолту та доцільності позики МВФ.

“Тиждень” розмірковує над спроможністю України платити за своїми зовнішніми зобов’язаннями.

“Фокус” пише про те, що в Україну повертається призабуте поняття дефіциту харчів.

“Корреспондент” подає ексклюзивне інтерв’ю із президентом України Віктором Ющенком
У передмові до інтерв’ю журналісти видання зазначають, що за понад годинну розмову вони не встигли поговорити із президентом про роль Києва у погіршенні україно-російських стосунків, голову секретаріату Віктора Балогу та рейтинг президента. А от президент встиг розповісти про чисельні хибні кроки уряду в економіці, терміни виходу із кризи і про те, що треба зробити, аби влада в Україні працювала ефективно. Серед економічних питань, зокрема, йшлося і про курс гривні: “Я думаю, що всі ми маємо розуміти: курс гривні – це наслідок, курс не є причиною. Курс – це те, що демонструє Національний банк, причому він, хочу підкреслити, не встановлює офіційний курс. Жоден центробанк його не встановлює, він його фіксує. Тобто нам не потрібно розбивати дзеркало, яке не показує той вигляд, який ми хотіли б бачити... Одна дискусія у парламенті на позачерговому засіданні за один день забрала із банківської системи 3.5 мільярди гривень. У мене питання: хто відповідає за це? Той, хто ініціював цю дискусію,” – заявив президент в інтерв’ю “Корреспонденту.”

“Контракти” подають інтерв’ю із екс-міністром фінансів, головою парламентського комітету з фінансів та банківської діяльності Миколою Азаровим
Він подає своє бачення розвитку кризи, можливості дефолту та доцільності позики МВФ: “Дотепер країна плила за течією й ніхто нічого не робив для того, щоб взяти ситуацію під контроль. Ключова проблема — відновлення попиту на експортну продукцію. Зараз ціни на метал упали до мінімуму, і можна несміливо припустити, що в найближчі місяці попит на нього певною мірою відновиться. Однак за таких цін на метал вітчизняні підприємства працюватимуть у кращому разі беззбитково, вони не зможуть розвиватися й модернізуватися. Це означає, що нинішня криза не просто б’є по виробниках, вона консервує їхню технічну відсталість. Навіть якщо припустити, що через два-три роки економічна ситуація у світі вирівняється, то українські металурги, безнадійно відставши від конкурентів, будуть нікому не потрібні зі своєю продукцією. Тоді вітчизняна економіка може взагалі не вийти з колапсу. Через два роки зовнішнє боргове навантаження України збільшиться, зокрема, потрібно буде повертати кредит МВФ. У 2011–2013 роках нас очікують пікові виплати за держборгом. Зараз вони порівняно невеликі — близько 2 мільярдів на рік, через два роки
слід буде віддати приблизно 4 мільярди доларів. Якщо у 2011 році в держави буде недостатньо фінансових ресурсів, доведеться оголошувати дефолт. Цю процедуру Україна проходила в 1999– 2000 роках — тоді держборг реструктурували, а країна кілька років не могла нічого позичати. Але дефолт означає не лише неспроможність держави виконати взяті на себе зобов’язання. Гірше те, що українські компанії можуть бути відрізаними від зовнішніх фінансових ринків, “ – заявив Микола Азаров в інтерв’ю “Контрактам.”

“Тиждень” у статті “Час розплати” пише, що у 2009 році Україна має всі можливості розрахуватися із кредиторами
Але за певних обставин країні може загрожувати дефолт: “Найгірше, що може спіткати Україну – всі кредитори одночасно захочуть достроково повернути свої гроші. Катастрофічна ситуація (мовою фінансистів крос-дефолт) стане можливою, якщо хоча б одна із державних компаній налякає ринок своєю неплатоспроможністю. Слабкою ланкою вважають НАК Нафтогаз України, яка у вересні має сплатити єврооблігації на півмільярда доларів...Проблеми вже виникли у Державної служби автомобільних доріг України, Укравтодору – їй довелося достроково виплатити частину гарантованого державою боргу американському банку Morgan Stanley. Утім, боргів Укравтодору Morgan Stanley усе ж позбувся. Частина заборгованості компанії була продана швейцарському банку Credit Suisse, ще частина була стягнута достроково. У зв’язку із цим прем’єр-міністр Юлія Тимошенко звинуватила президента Віктора Ющенка у спробі разом із колишнім міністром фінансів і керівником українського представництва Morgan Stanley Ігорем Мітюковим організувати дефолт країни,” – пише “Тиждень.” Часопис також підраховує, що Україна має всі можливості уникнути державного дефолту, адже борг самої країни складає лише 3 мільярди доларів при валютних запасах Нацбанку у 29 мільярдів доларів. А от врегулювати проблеми із майже 100 мільярдним корпоративним боргом буде набагато складніше. Як пише “Тиждень,” цього року українські банки та компанії мають сплатити іноземним кредиторам 16.8 мільярдів доларів, і якщо їм не вдасться домовитися про реструктуризацію цього боргу із своїми кредиторами, то корпоративні дефолти є неминучими. Часопис також нагадує, що пік виплат по зовнішніх зобов’язаннях припадає на другий та третій квартал цього року, - із відповідними наслідками для курсу гривні.

В Україну повертається поняття дефіциту харчів
“Фокус” пише про те, що в Україну повертається призабуте поняття дефіциту харчів: “Працівники торгівлі, опитані “Фокусом,” відкрито про проблеми говорити уникають. Проте на умовах анонімності у супермаркетах все ж визнають: асортимент на полицях біднішає з кожним днем. За словами співробітника великої торгівельної мережі, головна проблема супермаркетів полягає у тому, що тепер живі гроші за проданий товар торгівці мають спрямовувати на погашення валютних кредитів, які різко подорожчали, замість того, аби розплачуватися із постачальниками продукції. А ті, у свою чергу, не хочуть або не можуть відвантажувати новий товар, не отримавши платня за вже проданий. Крім того, торгівцям стали недоступні короткотермінові позики, які також раніше спрямовувалися на розрахунки із дистриб’юторами. Що б там не було, а у найближчому майбутньому українцям доведеться забути про колишній асортимент. Проте зникнення загрожує не тільки заморським харчам, але й самим супермаркетам. До кризи мережі стрімко зростали – відкривали нові торгівельні площі, розширювали асортимент, набирали персонал. Все це потребувало ресурсів, які також позичалися,” – пише “Фокус.” Утім, часопис подає і трохи оптимістичної інформації, розповідаючи історії 5 фахівців, які використали кризу як можливість змінити кар’єру та розпочати нову справу.

Источник www.bbc.co.uk/ukrainian

Про ситуацію в Україні та наміри МВФ щодо надання їй другого траншу позики Бі-Бі-Сі розмовляла з керівником місії МВФ в Україні Джейлою Пазарбазіолу.
Бі-Бі-Сі: Що відбувається в Україні?
Джейла Пазарбазіолу: Країна переживає глибоку кризу. Її сильно вразило різке падіння світових цін і попиту на сталь, яка давала 40% експортної виручки країни. Цей процес триває від минулого жовтня-листопада. Окрім того, Україна, як і багато інших держав регіону, зробила чимало запозичень на міжнародних фінансових ринках, тож криза ринків капіталу також далася взнаки. Але цю кризу можна подолати, за умови політичної згоди і чіткої програми дій. Якщо її вдасться реалізувати, наслідки кризи буде мінімізовано.
Бі-Бі-Сі: А якщо не вдасться? Ви щойно сказали, що чимало західних банків вклали в Україну чималі кошти. Які потенційні проблеми ви бачите у цьому сенсі?
Джейла Пазарбазіолу: Ці банки справді виявилися вразливими. Майже 40% банківських активів в Україні належать іноземним банкам, особливо з країн єврозони. Кредити надавалися переважно в іноземній валюті - як іпотечні та споживчі позики населенню, так і корпоративні кредити. Якщо протидія кризі не буде ефективною, наслідки будуть серйозними - і в сенсі утримання курсу гривні, і для виробництва, і для рівня безробіття. Ми говоримо про можливість неповернення кредитів, розбалансування банківської системи: це своєрідне замкнене коло, з якого немає виходу. Західні банки отримували з регіону Східної Європи 50% своїх загальних прибутків, тому невирішення проблем регіону матиме для банків негативні наслідки.
Бі-Бі-Сі: Загальний пакет допомоги МВФ ухвалив ще минулого листопада, але відтоді надання нових траншів було призупинене і діалог з Україною ускладнився - чому?
Джейла Пазарбазіолу: Коли ми вели переговори наприкінці січня, ми погодились, що у монетарній сфері владі доведеться приймати низку дуже складних рішень. Адже 85% бюджету України спрямовується на виплату зарплат, пенсій та соціальної допомоги, тож будь-які монетарні заходи неминуче були би непопулярними і болючими. Ми погодились, що з економічної точки зору країні варто мати дефіцит бюджету. Але джерел фінансування цього дефіциту в країні фактично немає. Тут або треба брати позики на двосторонній основі в окремих країнах чи установах, або монетаризувати дефіцит, або, простіше кажучи, друкувати гроші, що лише рзкрутило би інфляцію. Тоді ми домовились, що Україна шукатиме запозичень у потенційних країнах-донорах чи організаціях на кшталт Світового Банку, паралельно думаючи про інші антикризові заходи.
Джейла Пазарбазіолу: Коли ми повернулись нещодавно в Україну, вони вжили певних конкретних заходів, зокрема підвищивши деякі акцизи та ціни на енергоносії, провівши низку обнадійливих переговорів з потенційними країнами-позичальниками. Побачивши ці кроки ми погодились рекомендувати Раді Директорів МВФ, щоби частина бюджетного дефіциту і виплати відсотків за зовнішніми боргами держави фінансувалася за рахунок позики Фонду.
Бі-Бі-Сі: Що утримувало Фонд від прийняття цього рішення раніше - непевність у спроможності України ухвалювати складні економічні і фіскальні рішення чи політична нестабільність?
Джейла Пазарбазіолу: Це був ключовий чинник. Як я вже казала, коли ми були в Україні у січні, це було невдовзі після газової суперечки з Росією, коли між політичними лідерами країни йшла запекла боротьба. Боротися з кризою надзвичайно важко, коли немає політичної єдності. Ми чітко дали зрозуміти, що для відновлення співпраці ми повинні почути запевнення у спільній відданості антикризовим заходам і побачити конкретні кроки влади.
Бі-Бі-Сі: Але чи повинен МВФ за таких обставин вимагати від країни жорстких економічних заходів, включно з підвищенням податків, вартості комунальних послуг тощо, коли країна і люди опинились у такій скруті?
Джейла Пазарбазіолу: Тут є вибір: або ухвалювати жорсткі заходи з метою нормалізації макроекономічних і фінансових показників, або залучати фінансову допомогу. Тоді можна не вживати жорстких заходів і фінансувати дефіцит бюджету. Джерела такого фінансування в Україні обмежені, але зваживши усі показники, ми дійшли висновку, що Україна може дозволити дефіцит до 4% ВВП, який ми частково фінансуватимемо, а вони тим часом мусять подумати над структурними реформами. Зокрема це стосується пенсійного фонду і газового ринку. Ці реформи потребують часу, але ми бачимо відданість країни цим реформам і тому надаємо їй допомогу.

Источник www.bbc.co.uk/ukrainian